Skip to content
Narrow screen resolution Wide screen resolution Auto adjust screen size Increase font size Decrease font size Default font size blue color orange color green color

Шепетівка Шепетовка

Ця версія сайту більше не підтримується. Ласкаво просимо на нову версію сайту Шепетівки.

http://shepetivka.com.ua

Інет
Погода в Шепетівці

RSS-канал

Головна
До здачі готуються стратегічні об'єкти Шепетівки
Рейтинг: / 10
ГіршаКраща 
Написав Admin   
08.07.2011
Є дві новини: погана і дуже прикра. Погана, що виявляється не видно кінця-краю межі бажання шепетівської мерії щодо передачі загальноміських комунальних підприємств в оренду. Не встигли толком провести конкурс між «своїми» приватниками щодо поділу сфер обслуговування багатоповерхових будинків у місті на основі майна Будинкоуправління-1 та "Житлосервісу", як здається знайшли вже відповідну приватну структуру для здачі тепломережі та водоканалу. Представник концерну «Комунальниє сістєми Украіни» роздала на засіданні виконкому у травні 2011 року презентацію, в якій на одному з графіків намальовано схему згідно з якою прибуток шепетівських водоканалу та тепломережі, після передачі їх в концесію (оренду) томужтаки концерну, зросте до 28 %. А на кожній сторінці презентації написано «Ми заботімся о Вас і Вашем ґородє».

Не хочемо коментувати написане, але невже серед шепетівчан ще є простодушні люди, які думають і вірять, що є десь у світі добродії, які сплять і бачать, щоб приїхати і потурбуватись про нас із вами. Хіба, що Сергій Антонюк, шепетівський міський голова, за пропозицією якого прийнято рішення виконкому, звернутися до сесії щодо підготовки та передачі даних підприємств. А далі буде все за попередньою схемою, як це провели з житловим фондом: когось із депутатів Сергій Антонюк «попросить» підтримати його позицію, хтось буде голосувати, бо сам є працівником відділів чи управлінь міської ради, в когось влаштовані родичі, а хтось планує протягти свої приватні інтереси та вирішити якісь питання; частина проголосує в рамках «регіональної дисципліни». Як і на засіданні виконкому, та мабуть і на сесії особливо не будуть допитуватись про те, що за цим усім стоїть і на скільки ідеї С.Антонюка є фаховими та корисними. Можливо, ця вся група депутатів (перерахована вище) і задумалася б, якби під стінами міської ради зібралися шепетівчани, але як бачимо з першого випадку (передача житлового фонду в приватнеуправління), шепетівчани хоча і обурюються цими подіями. Проте, не виразили своєї позиції в активній формі. Чим і користається нині діюча влада, помилково вважаючи цю бездіяльність шепетівчан за свою підтримку.

А звідси випливає друга новина, дуже прикра і полягає вона в тому, що більшість із нас, як і більшість українців, не навчилися давати відсіч тим, хто їх використовує. От якби з хтось прийшов і захистив нас...

Тодеж, заякими лісами-горами, відшукав п.Антонюк для Шепетівки приватного інвестора? Можливо, примусив чиновників житлово-комунального управління вивчити кращий європейський досвід, узагальнити його і здійснити в Шепетівці справжню комунальну реформу: відкрито, чесно і прозоро. Адже де немає прозорості -там немає і довіри. Та навіщо меру якась там довіра громади? Це за його словами

даремна трата часу, а час, як кажуть у народі - це... . Дана структура задля виконання обіцяних інвестиційних програм не проводить роботу від центрального офісу, а реєструє в кожному із міст октему юридичну особу (підприємство) за дії якої в Києві не нестимуть жодної юридичної відповідальності. Оскільки, представник концерну навела за приклад проведення подібної реформи у Кам'янці-Подільському, то ми хочемо розповісти шепетівчанам, що там таке було зроблено і чим все це закінчилося.

Отже, про «досвід» Кам'янця...

Підприємство "Міськтепловоденергія", яке зараз забезпечує кам'янчан теплом і водою, у Кам'янці-Подільському наймолодше серед комунальних (мабуть, жодне з них не мало таких перипетій навколо свого народження, як воно). На численні вимоги виборців у 2008 році тодішній міський голова Анатолій Нестерук вирішив домагатися повернення в комунальну власність майнового комплексу тепловодомереж, які перебували в концесії (оренді) у закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія". Адже це стратегічний об'єкт, від якого залежить комфорт і добробут цілого 100-тисячного міста. У результаті річного судового процесу, тодішньому міському голові цього вдалося досягнути.

Майно громади, яке на момент передачі коштувало 38 мільйонів гривень, знову повернулось у комунальну власність. Те, що орендар обіцяв, що нібито кам'янецьке підприємство матиме право на державні субвенції для розвитку мереж, а також працюватиме в проекті Світового банку, який виграла дана структура і отримає від нього кредит на модернізацію господарства на надзвичайно вигідних умовах лишилось обіцянками. Обіцянки ж ЗАТ вкладати мільйонні інвестиції в тепломережу та водопровідну систему Кам'янця    залишилися цяцянками. Мережі за цей час стали вкрай дірявими, а населення міста з року в рік мусило платити за тепло та воду чи не найбільше в державі. (Невже саме таку "перспективу" готує шепетівчанам п.Антонюк?).

Тут слід пояснити, чому мережі Кам'янця-Подільського стали решетом. Укладаючи договір, колишнє керівництво міста, наче на догоду ЗАТ, передало йому котельні, адмінкорпус, ТЕЦ, а труби по всьому місту навіщось залишило громаді. Доречі, ними займалися виключно у разі аварій.

Такий стан речей турбував громаду міста. Відбувалися громадські слухання. Довіра у громади до постачальника послуг була підірвана непрозорістю. Люди адресують згаданому підприємству серйозні закиди. Чому "Тепловоденергія" збирає кошти за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, однак фактично їх не обслуговує? Чому мережі за час оренди опинилися в такому стані, що в разі пориву системи в будинках неможливо перекрити воду, а зробити це можна лише на центральній станції? Труби в підвалах ЗАТ замінило, але забуло їх ізолювати, відтак у квартирах холодніше, ніж у підвалі. Інші учасники слухань нарікали, що відкривши "гарячий" кран, гарячої води треба чекати з півгодини. Потрапити до керівника підприємства неможливо, заявляли люди, бо охорону було виставлено як на військовому об'єкті. Не демонструвала поваги до клієнтів і абонентська служба ЗАТ.

Судовий розгляд тривав більше року. За словами міського голови А. Нестерука, абсолютно безпідставно й неправомірно "тягнули резину" в Житомирському апеляційному суді, куди ЗАТ звернулося з апеляційною скаргою. Аж шість місяців замість передбачених нормативами двох! Увесь цей час громада перебувала в напрузі, адже судові суперечки ще більше шкодили діалогу сторін навіть у вирішенні буденних питань. ЗАТ розгорнуло проти міської влади справжню війну (на відміну від теперішньої шепетівської, тодішня кам'янецька влада дійсно відстоювала інтереси громади). Дійшло до того, що представника управління економіки виставили за турнікет з території

адміністрації, пославшись на приватну власність. Однак і будівля, й земельна ділянка під нею є комунальними. Гострі дискусії розгорнулися й навколо бажання ЗАТ підвищити тарифи, при цьому остання не побажала відкривати всіх його складових для влади та громади. Мовляв, комерційна таємниця. На громадських слуханнях населення сказало "ні" ЗАТ. Міська громада активно підтримала міського голову в його боротьбі за повернення підприємства місту. Люди повірили, що головний пункт виборчої програми Анатолія Нестерука, з якою він виграв вибори в 2008 році, буде таки виконано до кінця. Голова заявив і про повернення майна, і розумні та прозорі тарифи, які влада не підвищуватиме згвинчуватиме до всеукраїнського рекорду (за що і поплатився власною свободою).

"Не раджу жодному органу самоврядування в Україні повторити помилку Кам'янця, - казав міський голова Анатолій Нестерук, - я вважаю, що такі стратегічні об'єкти повинні залишатися виключно в комунальній власності, і -довічно. Адже із підвищенням тарифів місто вкотре наступило на граблі, які саме ж кинуло під ноги. У Хмельницькому за сто кілометрів, де я працював заступником міського голови, картина зовсім інша: там комунальне підприємство не має жодного наміру нажитися на населенні, отож навіть підвищені тарифи вдвічі нижчі за наші."

Подібне до Кам'янця-Подільського рішення було прийнято 5 травня 2010 року на черговій сесії Смілянської міської ради Черкаської області.

Тільки в їх випадку це було рішення про надання права директорам комунальних підприємств Смілатеплокомуненерго та ВоД ГеО підписати договір " Про спільну діяльність", де учасниками, крім вищезазначених сторін, виступили ще дві - а саме: ТОВ "Смілаенергоінвест" та Державне підприємство асоціація розвитку житлово-комунального господарства при тодішньому Міністерстві ЖКГ (воно тепер реорганізовано).

Ініціатором ідеї підписання договору в Смілі виявився тодішній міський голова Андрій Колесник, за повної підтримки тодішнього складу депутатського корпусу. Найбільше за це ратували представники Партії регіонів. Вони з великим пафосом розповідали присутнім про грандіозні перспективи на майбутнє.

Ідея договору на словах дійсно була хороша - внесення інвестицій в реформування системи тепло- та водопостачання в нашому місті. Але пункти договору виявились прямо протилежними тому, що декларувалося. А як відомо, виконується договір не за тим, що обіцяється на словах, аза тим, що написано в угоді.

Проти цього рішення виступили депутати від смілянської «СВОБОДИ». Перед цим керівник місцевої «СВОБОДИ» особисто розмовляв з заступником міського голови міста Кам'янець-Подільський, де ця ж приватна фірма працювала за такою ж схемою. Вона довела комунальні підприємства міста майже до банкрутства, і після півтора року "роботи" їх вигнали з міста.

Бажання тодішнього мерам. СмілаАндрія Колесника скинути з себе відповідальність та бажання депутатів минулого скликання попіаритись, перемогло здоровий глузд. Рішення було прийняте. Звісно, жодної копійки інвестицій в реформування системи ЖКГ у місті Сміла ( майже за рік діяльності) не внесено, а лише вимиваються фінанси, які рейдери привласнюють, користуючись майном громади, а комунальні підприємства доводяться до зубожіння. Замість інвестиційної компанії, приватна фірма одержала право управління майном громади, або іншими словами експлуатувати котельні та місцеві водогони. Результати не заставили себе довго чекати. Далі лише факти:

- приватна фірма почала свою роботу без належних дозволів та ліцензій. Опалювальний сезон почався у Смілі 7 жовтня, а ліцензія на теплопостачання була одержана ними 20 жовтня. Та й як можна одержати таку ліцензію, не маючи на балансі основних засобів, для мене особисто, є загадкою. На водопостачання та водовідведення ліцензія одержана значно пізніше;

-    одразу розпочалось масове звільнення працівників, включаючи директорів комунальних підприємств, які підписали договір. Був урізаний розмір заробітної плати, забраніусі надбавки. Був скасований колективний договір та профспілковий комітет.

Депутатська комісія, яка була створена за ініціативи свободівців, провела значну роботу і встановила наступне:

-    договір про спільну діяльність укладено з багатьма юридичними порушеннями і в такому вигляді він не може діяти;

-    система функціонування життєво важливими для громади міста об'єктами, якими є виробництво і постачання тепла та води, базується на тому, що приватна фірма оформила на роботу працівників комунальних підприємств, взявши в управління майно громади, проводить діяльність на свій розсуд. Фірма не підзвітна, не підконтрольна жодній структурі виконкому та місцевій громаді. Свою діяльність проводить маючи ліцензію на теплопостачання, яку одержала двадцятого жовтня минулого року, а на водопостачання та водовідведення тільки у лютому поточного року;

-    ніяких інвестицій введено не було. Приватники називають інвестиціями те, що об'єднавши фінанси двох комунальних підприємств, розраховуються за електроенергію, зарплату та інші поточні платежі. При чому на рахунки приватної фірми спрямовуються кошти, які є заборгованістю контрагентів до моменту початку спільної діяльності, або минулих періодів;

-    борг за газ, який виник внаслідок роботи тепловиків за два опалювальних сезони, в розмірі майже двадцять п'ять мільйонів, який приватники обіцяли погасити, не погашений до цих пір. Навпаки, за цей опалювальний сезон їх борг сягає на перше лютого поточного року 14,7 млн грн.;

-    за кошти комунальних підприємств, які влітку минулого року товариство перераховувало на свої рахунки, закуплено обладнання та труби. Сума закупівлі складає біля одного мільйона гривень. Але на вимогу показати товар, робоча група одержала відповідь, що усе знаходиться на зберіганні десь у різних містах нашої держави;

-    за гроші, які товариство привласнило в рамках "спільної діяльності", погашений борг за обладнання котельні, яка була збудована у 2007 році, а майно котельні на цю суму поставлено на баланс приватної фірми;

-    розмір суми коштів, які приватники витратили на підготовку до опалювального сезону 2010-2011 року вдвічі менші, ніж розмір суми витрат комунальників у 2009 році;

-    товариство заборгувало КП "Смілакомунтеплоенерго" на 01.02.2011 року грошову суму в розмірі 2 млн. 914 тис. грн., в той же час КП ВоД ГеО винен товариству більше мільйона гривень. Тут видно чітку лінію на приведення до банкрутства водоканалу та його подальшу прихватизацію.

Висновки смілянської комісії однозначні, ніякої спільної діяльності не ведеться, а пункти договору не виконуються. Дія його має бути припинена.

6 червня 2011 року на засіданнях постійних депутатських комісій виступала з цього питання представник київської фірми С.С. Козловська. Після півгодинної промови та коментарів щодо світлого майбутнього шепеівських підприємств, які вони збираються орендувати, п. Козловська не змогла відповісти на запитання депутата М. Полодюка щодо статутного капіталу даної структури, а портім відмовилась повідомити депутатам хто ж є власником цієї київської стуктури.

8 червня 2011 року, коли почали розглядати дане питання, міський голова, ніби то випадково, забув надати слово для виступів. Після настійливого звернення депутата Михайла Полодюка, йому все ж надали можливість виступити. Депутат ознайомив присутніх у сесійній залі з вищенаведеними фактами по містах Сміла та Кам'янець-Подільський, проте, більшість депутатів (через свої приватні інтереси) продовжують голосувати за рішення, які наносять шкоду мешканцям міста і в черговий раз підтримали легковажні пропозиції теперішнього керівництва міста.

Коли всі в Україні, хто спробував цю «солодку цукерку» і зміг це оцінити, тікають від неї, то члени виконавчого комітету разом з міським головою С. Антонюком при підтримці «своїх» депутатів 8 червня 2011 року витягли і Шепетівку на «слизьку стежину».

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

< Попередня   Наступна >

Останні оголошення

Останнє відео

Голосування

Який ЗМІ нашого міста ви вважаєте найоб'єктивнішим?
 

Хмарка тегів


Авиабилеты аэрофлот билеты в Париж билеты киев париж.