Шепетівка ( Шепетовка ) - міський форум


Якщо це Ваші перші відвідини, почитайте FAQ щодо форуму. Для додавання своїх дописів необхідно зареєструватись. Для перегляду дописів виберіть розділ, що знаходиться нижче.



Примітки

 
Старий 10.04.2011, 12:04   #1
ZzZ
Почесний користувач
 
Аватар для ZzZ
 

Реєстрація: 14.10.2010
Дописів: 384
Сила репутації: 25 ZzZ скоро стане відомимZzZ скоро стане відомим
Типово Релігійний світогляд

В останній період династії Кия стосунки між українськими племенами активізуються, і з початком династії Рюриковичів Київська держава поступово перетворюється на імперію. ЇЇ могутність зростає. Вона починає загрожувати Візантії. Царгород придумав хитрість, як розколоти українське суспільство і ослабити військову могутність Київської держави: посіяти в Україні релігію з ідеалом смиренного монаха замість хороброго воїна. Хай не беруться за меч, а підносять беззбройні руки до неба і просять у Христа прощення за гріхи. Замість життєрадісного погляду на світ хай постійно почувають себе винуватими грішниками, а ми привласнимо собі право відпускати їм гріхи.
Грецькі політики до нашої укоріненої традиції відсахувати централізацію влади долучили розкол суспільства на релігійному ґрунті. Київські князі як до прийняття християнства, так і після підтримували відносини із Західною Європою, але порівняна близькість Царгорода до Києва та його активніша діяльність в Україні призвели до значного впливу Візантії і послаблення войовничости русичів. Це пізніше не врятувало її від розгрому Османською Туреччиною, але, послабивши наш народ ізсередини, Візантія послабила опір половцям і призвела до цілковитої неспроможності відбити татаро-монгольську навалу.
Через свою слабкішу розвиненість простий народ цупко тримається за звичне і боїться нового. Нову ідею він сприймає з недовірою і всіляко відкидає її. Еліта, керманичі тратять роки й роки наполегливої праці, щоб довести народові необхідність нової ідеї. Поки народ зрозуміє і прийме її, вона постаріє, і у творчому середовищі виникне нова ідея. Керманичі починають пропагувати її, а народ не сприймає, як упродовж багатьох попередніх років не сприймав попередню ідею. Так і з релігією. Князь Володимир загнав силою киян у Дніпро, і грецькі попи вихрестили їх. Довго княжа влада боролася з онуками Дажбожими і насаджувала різним примусом християнство, аж поки заморська віра вкоренилася в українських землях.
Чи обов'язково було приймати християнство? До X ст. всі європейські нації (за винятком литовців) уже прийняли християнство. Захисники християнського варіянту розвитку України кажуть, що прийняття Україною християнства прилучило її до європейського християнського світу і тим самим ввело Україну до ареалу європейської цивілізації (апріорі прийнятої за найкращий із можливих варіянтів). Немовби дохристиянська Україна не мала зв'язків з Європою? Хіба не дохристиянська Україна ходила військовими походами на Візантію, Болгарію і Польщу, на схід до Каспійського моря?
Хіба не дохристиянська Україна створила могутню імперію і укладала династичні шлюби із західними монархами?
Історію не переробиш. І українська тисячолітня християнська історія залишиться нашою історією. Смішно було б її зрікатися. І не для того я зараз про це пишу, щоб вилізти з власної шкури. Проте роздуми над сумною минувшиною знову і знову примушують ставити запитання: чи обов'язково так мало бути, як було? Чи не могло бути інакше? А чи не могла Україна розвиватися в другому тисячоріччі за іншим сценарієм? Наприклад, таким.
Велесова книга свідчить про те, що поняття про головного Бога все більше зі Сварога переходить на Дажбога. Бог один, а проявів його багато. Нині у світі встановилися християнство, буддизм, мусульманство, юдаїзм та залишки язичницьких культів. Тисячу років тому ще не було такої визначеносте й українське суспільство рухалося від політеїзму до монотеїзму. Чого не припустити, що українське суспільство від багатьох проявів бога не перейшло б до одного Дажбога? Велесова книга вже називала наших пращурів Дажбожими онуками (Дажбожичами). І тоді поряд із християнством на Заході, мусульманством на Півдні та буддизмом на Сході була 6 держава Україна зі своїм окремим єдиним богом Дажбогом. Україна - велика країна, і ареал Дажбожичів був би широкий, у кожному разі значно ширший від ареалу юдейської віри. Не знаю, яка була б у нас, Дажбожичів, національна доля в II тисячоріччі, але достеменно можна сказати, що наші пращури зберегли б ' войовничий дух, який яскраво демонстрував себе упродовж попередньої історії. Я ненавиджу християнську смиренність і "непротивление злу насилием". Мені подобається дохристиянський принцип справедливости: на силу слід енергійно відповідати силою, або, як казали стародавні римляни, vim vi repellere licet. Я ненавиджу підступну догму, яку творці християнства поширювали (не поміж себе, але поміж українців!!!): "Немає влади не від Бога". Отже, і татарська, і польська, і московська влади над Україною - це від Бога! Треба із хороброго княжого дружинника, із завзятого козака перетворитися на покірне телятко, щоб прийняти в свою душу цю підступну рабську фразу.
А хіба не православіє штовхало українців XVII ст. до зближення з московитами? А хіба не православіє пом'якшувало грань між дикою рабською Московщиною та демократичним патріотичним українством і сприяло приборканню українців та утвердженню московської влади над Україною? Що там XVII, XVIII ст.! Ось 60-ті роки XX ст. У мордовських політичних концтаборах тисячі повстанців, які боролися в Українській Повстанчій Армії та теренових збройних загонах (боївках) за незалежність України. Багато з них мені розповідали, як, захопивши в бою совітських вояків (переважно з військ НКВС), вони їх роззброювали і відпускали на волю повертатися назад до своїх. Не хотіли, бач, убивати, бо бій уже закінчився. В бою можна вбивати, а після бою не можна. Ворожий воїн має душу, а душа у владі Бога, і ніхто, окрім Бога, її забрати не може.
- Але ж він, - кажу, - повертався до своєї військової частини, йому давали другий автомат і він знову йшов вас стріляти...
- Так і траплялося, - відповідали. - Може, на другий раз наша куля влучала його і він гинув - не було гріха, бо вбив у бою. А коли б після бою, то взяв би великий
гріх на душу. Ми боялися цього гріха.
- Я б не так чинив. З давніх-давен є принцип справедливости: хто прийшов у чужу землю непрошений з мечем, хай від меча і згине. Не ми пішли в Московію, вони при
йшли сюди, тож хай і гинуть тут!
- Тепер, після десятка років виховання в їхніх концтаборах, - відповідали, - і ми б не боялися гріха, а тоді боялися.
Отож, виходить, що українці більші християни, ніж московити, бо наші, боячись гріха, не вбивають їх, а вони не бояться гріха і вбивають українців. Кому ж потрібна така віра - цей прямий ідейний шлях у рабство?!
Це діалоги 40-річної давнини. А тепер? Хто заперечить глибоку кризу теперішнього християнства, що виявляється у появі все нових і нових сект, у зреченні священиків від своєї духовно-моральної місії і змаганні з мирськими діячами за більші земні блага? Як можуть священики бути моральними авторитетами, коли у зіткненні народу з владою вони опиняються побіч влади, а не з народом? А благословення західним християнством одностатевих шлюбів хіба не свідчить про крайню моральну деградацію західного християнського світу!
Щоб зберегти народ, треба провести різницю між ним і сусідами. У часи сивої давнини ця різниця була природна, що склалася була в силу історії анропогенезу. У XIII ст. на Півдні з'явилися мусульмани, Захід був католицький, Північ і Схід були під владою Києва і поволі християнізувалися. Після розгрому Києва татаро-монголами угро-фіно-татарський Схід поступово формується в московську націю з православною вірою.
У XIV ст Литовська держава піднялася й охопила майже всю Україну. Християнство вона прийняла в тому ж сторіччі 1569 року Люблінська унія приєднала Литву до Польщі! відчинила браму для просування поляків-католиків на Схід. В Україні почав ширитися протестантизм як форма, що відокремлювала Україну і від католицької Польщі і від мусульманського Півдня, і від православної Московщини. Із прийняттям Люблінської уніі 1569 року посилилася полонізація української освіченої верстви.
Після окупації турками Царгорода православний Царгородський патріарх опинився в скрутних умовах. Московське православ'я стало основною його ідейною опорою (і джерелом матеріяльної підтримки). За цю підтримку патріарх погодився (всупереч канонічного права) на створення 1589 року Московського Патріархату, який відразу ж почав зазіхати на ввесь європейський Схід. Більше того, Царгородський патріархат для Москви розвідував українську територію. (Відома місія Царгородського єпископа Макарія ) В українській церкві настала криза. І тоді на єпископських з'їздах 1590-1594 рр. сформували план переведення Української церкви з-під опіки Царгородського патріарха в церковне підпорядкування Папи Римського 1595 року всі дев'ять українських ієрархів підписали лист до папи Климентія VIII про церковне з'єднання.
__________________
Ви, байстрюки катів осатанілих, не забувайте виродки, ніде:-Народ мій є! В його гарячих жилах Козацька кров пульсує і гуде!
ZzZ зараз поза форумом  
Старий 10.04.2011, 12:05   #2
ZzZ
Почесний користувач
 
Аватар для ZzZ
 

Реєстрація: 14.10.2010
Дописів: 384
Сила репутації: 25 ZzZ скоро стане відомимZzZ скоро стане відомим
Типово Відповідь: Релігійний світогляд

Ідея надзвичайно добра: відрізати Україну від Царгородського православного патріарха та його московської опори і католицької Польщі укладенням договору між українськими ієрархами і Папою Римським. За цим договором в Україні залишається старий звичаєвий православний обряд, а церква підпорядковується Римському Папі. Намір геїльний: вихід на пряме церковне підпорядкування Папі Римському вирівнював Україну з Польщею і відбирав у неї перед католицьким Заходом виправдання своєї агресії У східному (українському) напрямку, яку поляки пояснювали поборюванням схизматиків і поширенням "справжньої" (католицької) віри. Цей аргумент у XVI ст. був переконливий для всієї Західної Європи, і вона підтримувала просування поляків (католиків) в Україну.
З другого боку, вилучення України з-під церковного опікунства Царгородського патріарха клало край поширенню в Україні централізаторського Візантійства з його обожненням держави і царів та більшому визнанню вартости людської особи. Вихід з-під церковного опікунства Царгородського патріарха також завдавав удару намірам Московського Патріархату щодо України.
Геніяльний рятівний задум не здійснився з однієї причини: єпископи Терлецький, Іпатій Потій, Балабан не схотіли піти й запросити до свого головного шатра князя Костянтина Острозького, який у своєму шатрі (що був поблизу) чекав на їхнє запрошення цілих два тижні! Ось вам українські руйнівні амбіції! Та я задля України на пузі б поповз до українського князя, що був наймогутніший з могутніх у всій Речі Посполитій і загалом на цілому європейському православному Сході! Причому сам Острозький чи не перший висловив пропозицію про укладення греко-католицької унії.
Коли стався розкол, поляки взялися поширювати серед українського населення чутку, що унія - справа рук польського короля. З точки зору нашого православного населення - це зрада, і того унії слід чинити опір.
Геніяльна ідея через невдале здійснення обернулася початком 4-столітніх релігійних чвар. Перша половина XVII ст. заповнена антипольськими й (антикатолицькими) повстаннями. Релігійний мотив не був головним рушієм, бо козаки-християни багато разів з татарами-мусульманами разом били поляків-християн. Основний рушій, що штовхав людей до війни, був етнічний - захищати себе як українців і боронити свою землю. Проте релігійний мотив був вельми важливий, і тому зовнішня подібність українського і московського православ'я ускладнювала боротьбу за незалежність і, врешті-решт, у XVIII і XIX ст. зміцнювала московські кайдани на українських руках.
Україна мусила творити свою релігію - іншого виходу вона просто не мала. У XV, XVI, XVII ст. віра була дуже потужним ідейним чинником, тож прийняття католицизму (з метою відгородитися від східної православної імперії) полонізувало 6 українців. Прийняття мусульманства (з метою відгородитися від західного і східного ворогів) зробило б нас татарами. Православ'я московське переполовинило нас і покалічило наші душі.
А що тепер у незалежній Україні? Демократія скасувала цензуру і дозволила вільний рух ідей і книжок. В Україну завезли мільйони Біблій, і люди взялися їх читати. Атеїстичний розум, опановуючи Біблію, щораз натикався на твердження, які не можна пояснити логічно. Звідси виникає запитання, що таке Біблія: це священна книга, в якій усе від першого слова до останнього є безпомилкове слово Боже чи це звичайна побутова історія юдеїв двохтисячорічної давнини? Якщо перше, то як узгодити з волею Божою звичайнісінькі брудні побутові сцени? Якщо друге, то чому маємо поклонятися цій чужій історії? Якщо в ній частина - божественне одкровення, а частина - звичайнісінька людська побутова історія, то тоді де межа поміж першим і другим?
Суперечність Біблії та неможливість узгодити брудні історії з Господнею волею штовхнуло силу-силенну молодих людей шукати Господню істину вже за межами Біблії. Відтак з бігом часу утворилися в Україні сотні різних релігійних сект. З пошуків джерел для задоволення людської потреби в спілкуванні з вищою Господнею силою також виникло вчення Рідної Української Національної віри (РУНВіра), що звертає увагу українців на стародавні вірування наших пращурів, на духовні джерела нашої рідної матінки-землі. Новітні дослідження істориків відкривають нам величезні досягнення українського роду в розвитку людської цивілізації і сотні разів підтверджують надзвичайно великий інтелектуальний потенціял української нації. Якщо так, то чого нам шукати релігійні вчення за морем? Чого не добути з глибин забуття досягнення духу наших дідів-прадідів і зробити їх джерелом задоволення духовних релігійних потреб наших сучасників?! У юдейській Біблії написано: не поклоняйся чужим Богам! Це добре сказано: християнський Бог для нас чужий, того повертаймося до Рідної Української Національної віри! Вона вчить нас любити один одного, шанувати могили дідів-прадідів і звертає наш зір на рідний край, а не кличе молитися чужим Богам і звертати свій погляд в заморську чужину.
__________________
Ви, байстрюки катів осатанілих, не забувайте виродки, ніде:-Народ мій є! В його гарячих жилах Козацька кров пульсує і гуде!
ZzZ зараз поза форумом  
Старий 10.04.2011, 21:44   #3
monax
Guest
 

Дописів: n/a
Типово Re: Релігійний світогляд

Я дико извиняюсь... но можно в таких случаях просто ссылочку на первоисточник? Или там такие проблемы с авторскими правами?
 
Старий 10.04.2011, 21:46   #4
ZzZ
Почесний користувач
 
Аватар для ZzZ
 

Реєстрація: 14.10.2010
Дописів: 384
Сила репутації: 25 ZzZ скоро стане відомимZzZ скоро стане відомим
Типово Відповідь: Re: Релігійний світогляд

Цитата:
Допис від monax Переглянути допис
Я дико извиняюсь... но можно в таких случаях просто ссылочку на первоисточник? Или там такие проблемы с авторскими правами?
там проблеми с афторскими правамі
__________________
Ви, байстрюки катів осатанілих, не забувайте виродки, ніде:-Народ мій є! В його гарячих жилах Козацька кров пульсує і гуде!
ZzZ зараз поза форумом  
Старий 03.06.2011, 22:27   #5
LuK
♫♫♫ Супер Модер ♫♫♫
 
Аватар для LuK
 

Реєстрація: 24.05.2007
Звідки Ви: астрал...
Дописів: 4,693
Сила репутації: 113 LuK вимкнув репутацію
Надіслати повідомлення для LuK на ICQ
Типово Відповідь: Релігійний світогляд

Київські і донецькі геї відкрили власну церкву

Донецькі геї відкрили власну церкву. Аналогічна громада існує і в Києві. Вони називають себе церквою християн - ЛГБТ, тобто геїв, лесбіянок, транссексуалів і бісексуалів. Про це пише Kyiv Post.

У січні вони зареєструвалися в Мін'юсті. Щоправда, не як церква, а як громадська організація "Центр Святого сотника Корнилія".

У пошуках духовності українці нетрадиційної орієнтації знайшли єдиний можливий вихід - побудувати свою церкву.

На зібрання у столиці приходять 10-15 осіб, у Донецьку - до тридцяти осіб. Постійного приміщення у віруючих поки немає, тому служби проходять на природі чи вдома у прихожан.

На відміну від донецької, київська громада більш закрита. Віруючі - мовчазні, на контакт йдуть неохоче. Вони просять не називати їх імен, не вказувати адреси їх зібрань і не фотографувати - інакше їм не уникнути розправи.

Зі слів Володимира Пономаренка, лідера київської групи ЛГБТ, геям симпатизують священики основних християнських конфесій, включаючи Українські Православні церкви Московського і Київського патріархатів, а також греко-католиків. Всупереч офіційній позиції їх церков, вони іноді навіть приходять на зустрічі ЛГБТ - християн. Проте уточнити, хто ці священики, Пономаренко відмовився.

В УПЦ КП церкви геїв - християн називають "спробою людей знайти компроміс з власною совістю".

Нагадаємо, в лютому мексиканська броварня почала випускати новий сорт пива, перш за все, орієнтований на представників секс-меншин.
__________________
LuK зараз поза форумом  
Старий 03.06.2011, 22:31   #6
Alois
Почесний користувач
 
Аватар для Alois
 

Реєстрація: 15.10.2010
Дописів: 826
Сила репутації: 36 Alois знає кожен куточок містаAlois знає кожен куточок містаAlois знає кожен куточок містаAlois знає кожен куточок містаAlois знає кожен куточок міста
Типово Відповідь: Релігійний світогляд

Нема нічого дивного. Адже Ісус заповів: Возлюбітє друґ друґа, яко и Я возлюбил вас. Замєтьтє: не друґ подруґу, а друґ друґа... И ще одна цитата: И будут обличены они в белые одежды, ибо они не осквернились с женами. Гетеросексуальний контакт для справжнього християнина хріховний, Люка. Тому я і не християнин.
__________________
Не бійся!
Alois зараз поза форумом  
Старий 03.06.2011, 22:35   #7
LuK
♫♫♫ Супер Модер ♫♫♫
 
Аватар для LuK
 

Реєстрація: 24.05.2007
Звідки Ви: астрал...
Дописів: 4,693
Сила репутації: 113 LuK вимкнув репутацію
Надіслати повідомлення для LuK на ICQ
Типово Відповідь: Релігійний світогляд

до речі цитати вже перекладені,а при перекладі зміст втрачається.
чи ти першоджерела читав? в оригіналі?
__________________
LuK зараз поза форумом  
Старий 03.06.2011, 22:37   #8
Alois
Почесний користувач
 
Аватар для Alois
 

Реєстрація: 15.10.2010
Дописів: 826
Сила репутації: 36 Alois знає кожен куточок містаAlois знає кожен куточок містаAlois знає кожен куточок містаAlois знає кожен куточок містаAlois знає кожен куточок міста
Типово Відповідь: Релігійний світогляд

Цитата:
Допис від LuK Переглянути допис
до речі цитати вже перекладені,а при перекладі зміст втрачається.
чи ти першоджерела читав? в оригіналі?
В такому випадку першоджерел не читав жоден із християн, які не володіють грецькою.
__________________
Не бійся!
Alois зараз поза форумом  
Старий 04.06.2011, 10:17   #9
ZzZ
Почесний користувач
 
Аватар для ZzZ
 

Реєстрація: 14.10.2010
Дописів: 384
Сила репутації: 25 ZzZ скоро стане відомимZzZ скоро стане відомим
Типово Відповідь: Релігійний світогляд

Цитата:
Допис від ZzZ Переглянути допис
Ідея надзвичайно добра: відрізати Україну від Царгородського православного патріарха та його московської опори і католицької Польщі укладенням договору між українськими ієрархами і Папою Римським. За цим договором в Україні залишається старий звичаєвий православний обряд, а церква підпорядковується Римському Папі. Намір геїльний: вихід на пряме церковне підпорядкування Папі Римському вирівнював Україну з Польщею і відбирав у неї перед католицьким Заходом виправдання своєї агресії У східному (українському) напрямку, яку поляки пояснювали поборюванням схизматиків і поширенням "справжньої" (католицької) віри. Цей аргумент у XVI ст. був переконливий для всієї Західної Європи, і вона підтримувала просування поляків (католиків) в Україну.
З другого боку, вилучення України з-під церковного опікунства Царгородського патріарха клало край поширенню в Україні централізаторського Візантійства з його обожненням держави і царів та більшому визнанню вартости людської особи. Вихід з-під церковного опікунства Царгородського патріарха також завдавав удару намірам Московського Патріархату щодо України.
Геніяльний рятівний задум не здійснився з однієї причини: єпископи Терлецький, Іпатій Потій, Балабан не схотіли піти й запросити до свого головного шатра князя Костянтина Острозького, який у своєму шатрі (що був поблизу) чекав на їхнє запрошення цілих два тижні! Ось вам українські руйнівні амбіції! Та я задля України на пузі б поповз до українського князя, що був наймогутніший з могутніх у всій Речі Посполитій і загалом на цілому європейському православному Сході! Причому сам Острозький чи не перший висловив пропозицію про укладення греко-католицької унії.
Коли стався розкол, поляки взялися поширювати серед українського населення чутку, що унія - справа рук польського короля. З точки зору нашого православного населення - це зрада, і того унії слід чинити опір.
Геніяльна ідея через невдале здійснення обернулася початком 4-столітніх релігійних чвар. Перша половина XVII ст. заповнена антипольськими й (антикатолицькими) повстаннями. Релігійний мотив не був головним рушієм, бо козаки-християни багато разів з татарами-мусульманами разом били поляків-християн. Основний рушій, що штовхав людей до війни, був етнічний - захищати себе як українців і боронити свою землю. Проте релігійний мотив був вельми важливий, і тому зовнішня подібність українського і московського православ'я ускладнювала боротьбу за незалежність і, врешті-решт, у XVIII і XIX ст. зміцнювала московські кайдани на українських руках.
Україна мусила творити свою релігію - іншого виходу вона просто не мала. У XV, XVI, XVII ст. віра була дуже потужним ідейним чинником, тож прийняття католицизму (з метою відгородитися від східної православної імперії) полонізувало 6 українців. Прийняття мусульманства (з метою відгородитися від західного і східного ворогів) зробило б нас татарами. Православ'я московське переполовинило нас і покалічило наші душі.
А що тепер у незалежній Україні? Демократія скасувала цензуру і дозволила вільний рух ідей і книжок. В Україну завезли мільйони Біблій, і люди взялися їх читати. Атеїстичний розум, опановуючи Біблію, щораз натикався на твердження, які не можна пояснити логічно. Звідси виникає запитання, що таке Біблія: це священна книга, в якій усе від першого слова до останнього є безпомилкове слово Боже чи це звичайна побутова історія юдеїв двохтисячорічної давнини? Якщо перше, то як узгодити з волею Божою звичайнісінькі брудні побутові сцени? Якщо друге, то чому маємо поклонятися цій чужій історії? Якщо в ній частина - божественне одкровення, а частина - звичайнісінька людська побутова історія, то тоді де межа поміж першим і другим?
Суперечність Біблії та неможливість узгодити брудні історії з Господнею волею штовхнуло силу-силенну молодих людей шукати Господню істину вже за межами Біблії. Відтак з бігом часу утворилися в Україні сотні різних релігійних сект. З пошуків джерел для задоволення людської потреби в спілкуванні з вищою Господнею силою також виникло вчення Рідної Української Національної віри (РУНВіра), що звертає увагу українців на стародавні вірування наших пращурів, на духовні джерела нашої рідної матінки-землі. Новітні дослідження істориків відкривають нам величезні досягнення українського роду в розвитку людської цивілізації і сотні разів підтверджують надзвичайно великий інтелектуальний потенціял української нації. Якщо так, то чого нам шукати релігійні вчення за морем? Чого не добути з глибин забуття досягнення духу наших дідів-прадідів і зробити їх джерелом задоволення духовних релігійних потреб наших сучасників?! У юдейській Біблії написано: не поклоняйся чужим Богам! Це добре сказано: християнський Бог для нас чужий, того повертаймося до Рідної Української Національної віри! Вона вчить нас любити один одного, шанувати могили дідів-прадідів і звертає наш зір на рідний край, а не кличе молитися чужим Богам і звертати свій погляд в заморську чужину.
_________________
__________________
Ви, байстрюки катів осатанілих, не забувайте виродки, ніде:-Народ мій є! В його гарячих жилах Козацька кров пульсує і гуде!
ZzZ зараз поза форумом  
Старий 04.06.2011, 10:59   #10
ARTIST
;)
 
Аватар для ARTIST
 

Реєстрація: 21.01.2008
Вік: 26
Дописів: 887
Сила репутації: 42 ARTIST знає кожен куточок містаARTIST знає кожен куточок містаARTIST знає кожен куточок містаARTIST знає кожен куточок містаARTIST знає кожен куточок міста
Надіслати повідомлення для ARTIST на ICQ
Типово Відповідь: Релігійний світогляд

Нам викладач з релігієзнавства говорив вислів - "Хочеш грошей - започаткуй бізнес. Хочеш багато грошей - створи власну церкву" (Тут церква - не будівля, а організація)
__________________
ARTIST зараз поза форумом  
 

Закладки

Теґи
релігійний, світогляд

Параметри теми
Параметри перегляду

Ваші права у розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете писати повідомлення
Ви не можете долучати файли
Ви не можете редагувати повідомлення

BB-код є Увімк.
Усмішки Увімк.
[IMG] код Увімк.
HTML код Вимк.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +3. Поточний час: 05:02.